Обов'язкове зовнішнє незалежне оцінювання – як це було?

Кілька років тому в освіті України вперше була проведена вагома та суттєва реформа оцінювання, іменована ЗНО. Незалежне оцінювання передбачає тести, які проходять абітурієнти та випускники шкіл і технікумів для визначення та підтвердження рівня знань за шкільною програмою. Набрані в ході тестів бали відіграють важливу роль при вступі у Вузи.

Реформа про освіту має масу позитивних аспектів. Перший і найголовніший – такі радикальні заходи посприяли максимально можливо знищити корупцію. Підробити сертифікацію неможливо, так як всі тести проходять випадково призначеному державою місці й аудиторії в цих місцях оснащені камерами і незнайомими учням викладачами, які ретельно відстежують, щоб у процесі проходження ЗНО ніхто з учасників не списував. Такий метод дозволив виключити «підкуп» викладачів і всілякі маніпуляції для отримання хороших результатів. Проте викоренити корупцію повністю не вийшло, так як безліч Внз все одно в першу чергу приймають студентів з хорошими фінансовими можливостями.

Другий позитивний момент від реформи – рішення таких проблем, як неодноразове написання одного й того ж іспиту. Адже раніше учні здавали ДПА, а вже після вступні іспити. Від цього доводилося спочатку на одному іспиті нервувати і ретельно готуватися, а вже після повторювати цю процедуру на вступних. А якщо врахувати стрес і той фактор, що учні подають документи, як правило, відразу в кілька інститутів, то не дивно, чому результати досить часто мали контраст.

Зовнішнє незалежне оцінювання-то й справа, що постійно змінюється і оновлюється, вивчаючи помилки минулого і виправляючи їх по мірі можливості. Випускників у цьому році чекає безліч нових змін до порядку здачі ЗНО.

Особливості ЗНО і політика реформації

Як вже згадувалося, щорічно тестування зазнає коригувань та змін, і вступна компанія цього року істотно відрізнялася від попередніх років. За минулий рік було інтегровано кілька істотних змін, які були в «тестовому» режимі і мали силу лише на 20% місць, які були передбачені державними структурами. Такі впровадження виправдали себе, і вже в попередніх роках їх будуть використовувати для усієї вступної кампанії. Конкретні деталі досить розмиті і до кінця не ясні, проте мова йде про 7 істотні зміни:

1. Зазнали змін терміни дії сертифіката про проходження оцінювання. Якщо раніше термін дії сертифіката тривав 5 років, то тепер його скоротили до 1 року. З 2015 року вступити в Інститути та Університети можна виключно за результатами тестування, хоча до цього була можливість пройти на «бюджет» або «контракт» за результатами вступних екзаменів від Внз, за умови, що абітурієнт закінчив школу до впровадження ЗНО. Саме цим і обумовлені коригування по терміну дії сертифіката. Не вийде минулорічні результати принести на вступ.

Документацію просто не візьмуть. Єдиний вихід – заново зареєструватися на тести і отримати нові результати.

2. Впроваджена система дворівневих тестів. Раніше всі тести були однорівневими, однак Міністерство Освіти врахував той фактор, що для філологічного і, наприклад, кібернетичного факультету інститутів необхідність української мови та літератури може в тій чи іншій мірі відрізнятися. Тому тести з математики, української мови та літератури розділили на два рівня: А (спрощений) та Б (більш складний).

3. Якщо раніше було кілька хвиль надходження у Вузи, і навіть з сумнівними балами можна було пройти на «бюджет», враховуючи, що хтось відмовився, а хтось і зовсім передумав, то зараз зарахування і надходження в Державні та приватні інститути України буде проходити однією хвилею. У момент подачі документів випускник школи повинен свідомо вибрати для себе максимально пріоритетні Вузи, присвоївши кожному з них рейтинг від 1 до 15 (від найменш до найбільш бажаного). Ця інформація вноситься до спеціального реєстру і за результатами відбору та успішності проходження ЗНО електронна система призначає і визначає абітурієнту той ВУЗ, на який він може розраховувати.

4. Система підрахунку балів так само піддалася корегувань. Оцінки, які занесені в «табель» і шкільний атестат відтепер будуть перераховуватися. Раніше їх оцінювали за 60-бальною шкалою, а зараз за 200-бальною. Так, наприклад, 3 бали за старою системою рівні 118 за новою, 7 – 152, 9 – 171.

5. Погані результати несуть наслідки. Якщо раніше незалежно від результатів обов'язкових іспитів абітурієнт отримував сертифікат і міг вчинити хоча б на контракт, то зараз за умови, що мінімальна межа за бальною шкалою не набрана, абітурієнт ризикує не поступити ні в один ВУЗ, а чекати наступного року для повторної реєстрації і перездачі.

6. Список предметів теж піддався мінімальним корегувань. Тепер абітурієнт не може на вибір пройти тести з всесвітньої історії зарубіжної літератури на увазі того, що процентне співвідношення бажаючих на фоні більш значних предметів мізерно мала. Тепер за подібні предмети відповідають вступні іспити у ВУЗах.

7. Конкурсні бали будуть розраховуватися за новими коефіцієнтами. Тепер кожен університет самостійно вирішує, яким чином формувати бал. Єдина умова – не перегинати умови процентної «вилки» міністерства. Правило виглядає так:

7.1. Як мінімум 20% рейтингу кожного абітурієнта будуть визначатися балами зовнішнього тестрирования;

7.2. Атестат про здобуття шкільної освіти має 10% від загального балу (мінімум);

7.3. Творчий конкурс Вузу має 50% вплив на рейтинг;

7.4. Інші показники розділять результати олімпіад, наявність підготовчих курсів, доповнення до атестата і т. д.

Крім усього іншого, державна підсумкова атестація (ДПА по-українськи) буде проведена за принципом ЗНО.

Обов'язковий список предметів

У цьому році список не зміниться. Як і раніше це: українська мова та література; історія України; біологія; хімія; математика; географія; російська, англійська, французька, німецька та іспанська мови. І якщо випускник школи проходить ЗНО з української мови (навіть якщо це рівень А), історії України, математики та іноземної мови, то ДПА здавати не треба, так як результати з ЗНО буду внесені в атестат.